1. Словник української мови у 20 томах

ополистий

ОПО́ЛИСТИЙ, а, е, діал.

1. Товстий, гладкий.

Вилазила перше з воза ополиста, рум'яна черниця (Марко Вовчок);

Корови йдуть! Різнобарвні, ситі, ополисті, з рожевим, мало не до землі вим'ям (Є. Кротевич).

2. Широкий, розлогий.

Ополистий стіг (Сл. Б. Грінченка).

3. Гіллястий.

Колись тут груша ополиста росла (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополистий — опо́листий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. ополистий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. ополистий — -а, -е, діал. 1》 Товстий, гладкий. 2》 Широкий, розлогий. 3》 Гіллястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ополистий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
  5. ополистий — Опо́листий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ополистий — ОПО́ЛИСТИЙ, а, е, діал. 1. Товстий, гладкий. Вилазила перше з воза ополиста, рум’яна черниця (Вовчок, І, 1955, 252); Корови йдуть! Різнобарвні, ситі, ополисті, з рожевим, мало не до землі вим’ям (Крот., Сини.., 1948, 75). 2. Широкий, розлогий. Словник української мови в 11 томах
  7. ополистий — Ополистий, -а, -е 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали. Волч. у. 2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Кролев. у. Ополиста груша. Мнж. 188. Словник української мови Грінченка