опорока
ОПОРО́КА, и, ж., діал.
Неслава.
По селі загомоніли: пішла по селі опорока на Грицая за його лукавий вчинок (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опорока — опоро́ка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- опорока — -и, ж., діал. Неслава. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опорока — ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм. Словник синонімів української мови
- опорока — ОПОРО́КА, и, ж., діал. Неслава. По селі загомоніли: пішла по селі опорока на Грицая за його лукавий вчинок (Н.-Лев., IV, 1956, 224). Словник української мови в 11 томах