1. Словник української мови у 20 томах

опоряджувальник

ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.

Опоряджувальники зайняті покрівлею прольотів (з газ.);

Комплексні бригади опоряджувальників.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опоряджувальник — опоря́джувальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опоряджувальник — -а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опоряджувальник — ОПОРЯ́ДЖУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який виконує опоряджувальні роботи. Велику допомогу в архітектурному оформленні станцій Київського метрополітену подали московські опоряджувальники (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 2). Словник української мови в 11 томах