опошлюватися

ОПО́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОПОШЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПО́ШЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко.

1. Ставати пошлим, банальним, буденним; опоганюватися, профануватися.

Все опошлюється і перекручується в нечистих руках (О. Довженко).

2. Ставати морально нікчемним, позбавленим високих духовних інтересів.

Він [І. К. Карпенко-Карий] знав, що драматургія в той час була ближчою трудящим, ніж інші галузі літератури .. І це накладало на драматурга додаткову відповідальність перед народом, не дозволяло опошлюватися і здрібнюватися (з наук. літ.).