1. Словник української мови у 20 томах

оправлений

ОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до опра́вити.

Багато книг. Вони таємничо дивилися на султана пергаментовими корінцями, оправленими в срібло і дорогоцінне каміння (Р. Іваничук);

Витягнула з кишені оправлені рогом окуляри, поклала їх на ніс (Н. Кобринська);

Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево (І. Микитенко);

Крізь шарф поблискували два широкі гребені, оправлені дорогими камінцями (В. Кучер);

Густо в степу від скирт. Вони добре вивершені, оправлені, оборані (з газ.);

* Образно. Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні. Кожна найменша гілочка була оправлена в прозору кригу, світилася й блищала (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оправлений — опра́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оправлений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. оправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оправити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оправлений — ОПРА́ВЛЕНИЙ (який має оправу, палітурку — про книжку, зошит і т. ін.), ПЕРЕПЛЕ́ТЕНИЙ, ОПРА́ВНИЙ. Стоїть (у світлиці) стіл простої роботи, застелений білою скатеркою, а на столі красно оправлений "Кобзар" (М. Коцюбинський); Є.. Словник синонімів української мови
  5. оправлений — ОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опра́вити. Витягнула з кишені оправлені рогом окуляри, поклала їх на ніс (Кобр., Вибр., 1954, 3); Вона підійшла до дзеркала, оправленого в червоне дерево (Мик. Словник української мови в 11 томах