опробковіння
ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., біол.
Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, що робить їх непроникними для води й повітря.
За допомогою взаємодії клітин лубу і пробкового камбію утворюється кутин – речовина, що надає забарвлення та опробковіння клітинам кори (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опробковіння — опробкові́ння іменник середнього роду спец. Орфографічний словник української мови
- опробковіння — -я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опробковіння — ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря. Словник української мови в 11 томах