опротестування

ОПРОТЕСТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. опротестува́ти.

Вибори київського голови (а ще більше – спроба їхнього судового опротестування стороною, яка програла), виявили слабкі місця закону про президентські вибори і спричинили його неодноразовий перегляд та внесення поправок (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опротестування — опротестува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. опротестування — -я, с. Дія за знач. опротестувати. Опротестування векселя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опротестування — ОПРОТЕСТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. опротестува́ти. Словник української мови в 11 томах