опрісник
ОПРІ́СНИК, а, ч.
Опріснок.
Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники: про хліб стара тепер боялася й думати (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опрісник — опрі́сник іменник чоловічого роду опріснок — корж рідко Орфографічний словник української мови
- опрісник — див. хліб Словник синонімів Вусика
- опрісник — -а, ч. У християн – тоненькі коржики із прісного тіста для причастя як символ містичного тіла Христа; у юдеїв – маца. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опрісник — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
- опрісник — ОПРІ́СНИК, а, ч., заст. Опріснок. Коли ж Чайчиха починала марудитись біля жорен, діти завжди допомагали їй роздерти мисочку жита на опрісники: про хліб стара тепер боялася й думати (Стельмах, І, 1962, 207). Словник української мови в 11 томах