1. Словник української мови у 20 томах

опріснок

ОПРІ́СНОК, а, ч.

1. Корж, спечений із прісного тіста.

Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости [чистоти] та правди! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Вранці-рано Фамар спекла і принесла опріснок братові (Т. Шевченко).

2. Те саме, що маца́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опріснок — Опріснок: — частина святих дарів римсько-католицького богослужіння [30] Словник з творів Івана Франка
  2. опріснок — опрі́снок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. опріснок — -а, ч., заст. Корж, спечений із прісного тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опріснок — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
  5. опріснок — ОПРІ́СНОК, а, ч., заст. Корж, спечений із прісного тіста. Вранці-рано Фамар спекла і принесла Опріснок братові (Шевч., II, 1963, 93). Словник української мови в 11 томах