опустошений

ОПУСТО́ШЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до опусто́шити.

– Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!.. (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Ніяк не можу прийти до тями і не скоро, очевидно, прийду – од тягаря заборони “України в огні” я ходжу опустошений і пригноблений украй (О. Довженко).