організм

ОРГАНІ́ЗМ, у, ч.

1. Будь-яке живе тіло, істота.

Туфелька за своєю будовою є одноклітинним організмом (з навч. літ.);

// Фізична або психофізична будова живого тіла, істоти.

Його [Лімбаха] організм був настілько сильний та кремезний.., що се [голод] .. не виводило його з доброго гумору (І. Франко);

Лікар оглянув хворого, сказав, що поки нічого небезпечного немає. Організм дуже ослаб (П. Колесник).

2. перен. Неподільно зв'язані в одне ціле частини чого-небудь.

[Острожин:] Літератор .. мусить відчувати на собі всі підвищення й пониження температури громадського організму (Леся Українка);

Тут [у Будапешті] весь гнучкий армійський організм зімкнувся тугіше, скоротився, як м'яз (О. Гончар);

Він розумів, що шахта – це складний організм, а кожен забій має свої особливості (Д. Ткач).

(1) Опромі́нення органі́зму:

а) явище поглинання тканинами організму іонізувальних випромінювань;

б) дія на організм іонізувальних випромінювань.

Під час зовнішнього опромінення організму джерело іонізуючих випромінювань розташоване поза опромінюваною тканиною або організмом (з наук. літ.);

Опромінення організму застосовують у біології з метою досліджень, .. у медицині – як лікувальний засіб (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Ацидофі́льні органі́зми – організми, що здатні існувати в умовах кислого середовища;

(3) Ацидофо́бні органі́зми, біол. – організми, які не витримують значної кислотності середовища і розвиваються лише в нейтральному або лужному середовищі; О́бмін ене́ргії [в органі́змі] див. о́бмін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. організм — органі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. організм — (живий) істота; (людини) ід. душа й тіло; П. одне ціле, єство. Словник синонімів Караванського
  3. організм — Біологічно цілісна система, одноклітинна, або багатоклітинна жива істота, що може існувати і давати нащадків. Словник термінів з агрофітоценології
  4. організм — [орган’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. організм — -у, ч. 1》 Будь-яке живе тіло, істота або рослина. || Фізична або психофізична будова живого тіла, істоти. Автотрофні організми — організми, здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію Сонця чи енергію... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. організм — органі́зм (франц. organisme) 1. Будь-яка жива істота. 2. Тіло людини, тварини чи рослини, сукупність його органів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. організм — Органі́зм, -ну, -мові; -ні́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. організм — ОРГАНІ́ЗМ, у, ч. 1. Будь-яке живе тіло, істота. Туфелька за своєю будовою є одноклітинним організмом (Зоол., 1957, 6); // Фізична або психофізична будова живого тіла, істоти. Його [Лімбаха] організм був настілько сильний та кремезний.., що се [голод].. Словник української мови в 11 томах