орелі

ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст.

Гойдалка.

Свого часу в нашому селі Великдень не мислився без орелі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орелі — див. колиска Словник синонімів Вусика
  2. орелі — орель, мн. (одн. орель і ореля, -і, ж.), заст. Гойдалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орелі — ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст. Гойдалка. Словник української мови в 11 томах
  4. орелі — Оре́лі, оре́ль ж. = релі. Козелец. у. Словник української мови Грінченка