орелі
ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст.
Гойдалка.
Свого часу в нашому селі Великдень не мислився без орелі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орелі — див. колиска Словник синонімів Вусика
- орелі — орель, мн. (одн. орель і ореля, -і, ж.), заст. Гойдалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орелі — ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст. Гойдалка. Словник української мови в 11 томах
- орелі — Оре́лі, оре́ль ж. = релі. Козелец. у. Словник української мови Грінченка