орендний

ОРЕ́НДНИЙ, а, е.

Прикм. до оре́нда.

Мова йшла про те, щоб граф зменшив орендну платню за користування землею (О. Донченко);

– У нас орендна ціна, скажу вам, вища, ніж там купівельна (М. Стельмах);

Орендний договір.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орендний — оре́ндний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. орендний — -а, -е. Прикм. до оренда. Орендний договір. Орендна плата — плата за надане у порядку оренди майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. орендний — ОРЕ́НДНИЙ, а, е. Прикм. до оре́нда. Мова йшла про те, щоб граф зменшив орендну платню за користування землею (Донч., III, 1956, 49); Профспілки ні в якому разі не можуть відмовитись від застосування страйку на приватних... Словник української мови в 11 томах