орендодавець
ОРЕНДОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., юр.
Фізична або юридична особа, яка здає в оренду яку-небудь власність.
Орендар вправі вимагати зміни або розірвання договору, якщо орендодавець не проводить капітального ремонту або оновлення майна, що є його обов'язком (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орендодавець — -вця, ч. Сторона договору оренди, що надає орендарю майно за плату у тимчасове володіння та користування або у тимчасове користування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орендодавець — (англ. lessor) юридична чи фізична особа, що здає в тимчасове користування майнові об’єкти або інше майно. При цьому право здачі майна в оренду належить власнику, зокрема іноземним юридичним чи фізичним особам. Економічний словник
- орендодавець — рос. арендодатель фізична або юридична особа, яка здає майно (землю) в оренду. Eкономічна енциклопедія