1. Словник української мови у 20 томах

оригінально

ОРИГІНА́ЛЬНО.

Присл. до оригіна́льний 2.

Він .. підкреслював, що нібито я мислю оригінально і глибоко (М. Чабанівський);

// у знач. пред.

Кипариси погнулись під важким “навісом” [снігу], наче поліські сосни. Мені шкода, що ти не бачиш сього видовиська, – се дуже оригінально (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оригінально — оригіна́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. оригінально — див. по-своєму Словник синонімів Вусика
  3. оригінально — Присл. до оригінальний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оригінально — ОРИГІНА́ЛЬНО. Присл. до оригіна́льний 2. Кипариси погнулись під важким "навісом" [снігу], наче поліські сосни. Мені шкода, що ти не бачиш сього видовиська, — се дуже оригінально (Л. Укр., V, 1956, 217). Словник української мови в 11 томах