орлино
ОРЛИ́НО, поет.
Присл. до орли́ний 2.
Як зійшов на карпатські верхів'я солдат, Як поглянув орлино назад... Перед ним у долині – кохана земля (М. Нагнибіда);
Він міг, як маг, єднати береги, Над урвищем зависнути орлино (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орлино — орли́но прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- орлино — поет. Присл. до орлиний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- орлино — ОРЛИ́НО, поет. Присл. до орли́ний 2. Як зійшов на карпатські верхів’я солдат, Як поглянув орлино назад… Перед ним у долині — кохана земля (Нагн., Вибр., 1957, 31). Словник української мови в 11 томах