орфеон
ОРФЕО́Н, а, ч.
Різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента – смичкового клавіра.
Орфеон являв собою клавішну колісну ліру з чотирма струнами і був поширений в Європі другої половини XVIII ст. (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- орфеон — -а, ч. Клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі у другій половині 18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови
- орфеон — (гр. orpheon — від імені Орфея) — клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі другої половини XVIII ст. Словник-довідник музичних термінів
- орфеон — орфео́н (франц. orpheon, від грец. Όρφεύς – Орфей) різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента – смичкового клавіру. Словник іншомовних слів Мельничука