1. Словник української мови у 20 томах

орчик

О́РЧИК, а, ч.

Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжі; барок.

Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика (М. Зарудний);

Повільно.., поскрипуючи ярмами, рушили воли, прогуркотіли орчиками коні (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орчик — О́рчик: — барок [27] — барок, дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки упряжі [48] Словник з творів Івана Франка
  2. Орчик — О́рчик іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. орчик — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  4. орчик — -а, ч. Дерев'яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. орчик — як (мов, ні́би і т. ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т. ін., жарт. Дуже, надто і т. ін. — Чого ж ти запишалась як порося на орчику? — підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  6. орчик — О́РЧИК (дерев'яний або залізний валок, до якого прив'язують посторонки в упряжці), БА́РОК. Мирон похапки відчепив орчика од стельваги (Б. Харчук); Став надівати барок на стельвагу (А. Головко). Словник синонімів української мови
  7. орчик — О́рчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. орчик — О́РЧИК, а, ч. Дерев’яний або залізний валок, до якого прикріплюють посторонки в упряжці; барок. Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика (Зар., На.. світі, 1967, 235); Повільно.. Словник української мови в 11 томах
  9. орчик — Орчик, -ка м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495. Словник української мови Грінченка