осаджувати

ОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док.

1. кого. Різко затримувати, уповільнювати хід, біг коня; зупиняти на скаку.

– Відчиняй тюрму! – закричали вершники, осаджуючи гарячих коней біля тюремних воріт (О. Довженко);

У браму влетів на змиленому коні верхівець .. Біля старшин він круто осадив коня і завмер (П. Панч);

// Примушувати подаватися, відступати назад.

Осадив [погонич] назад баскі коні; коні неначе сіли й спинились (І. Нечуй-Левицький);

Він [Іванко] осаджує коня назад і виймає поволі меч (А. Хижняк).

2. кого, перен. Примушувати кого-небудь вгамовувати свої пориви, надмірне захоплення чим-небудь і т. ін.

Вона знала його натуру, а властиво, знала одно чародійське слівце, – одно, а таке сильне, що кождого разу осаджувало Сімона на місці (І. Франко);

Осадила, мов горщик од жару одставила (примовка);

Своїм владним тоном він, здається, таки осадив цю нахабу (О. Гончар);

// Примушувати замовкнути.

Ніхто його не обривав і не осаджував (Г. Хоткевич).

3. кого. Переміщувати вниз; садовити.

Це зразу вона не здержалась, посунулась-сіла... Щось забилося під її серцем, щось осадило її на землю... (Панас Мирний);

// Повертати назад, на попереднє місце.

Христина хоче перелізти через ворота, але хлопець обома руками осаджує її за плечі (М. Стельмах);

Параскіці було душно, їй трудно було дихати.., але вона не зважувалась вже змагатися, бо добре знала, що дужі руки обох жінок осадять її знов на місце (М. Коцюбинський);

// що. Опускати нижче, вниз.

Мій машталір .. зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови, що вже літа гаразд-таки осадили її в землю (О. Стороженко);

Падав крупнистий сніг, осаджуючи густі дими, що здіймалися над хатами (Іван Ле);

З переляком, осадивши глибоко в толуб [тулуб] голови, дивилася на вогонь маржина і не вимахувала хвостами (Г. Хоткевич).

4. що, перен. Підривати, ослаблювати (здоров'я).

Того, що найдужче осадило здоров'я Тетяни, він ніколи не зазнавав (Л. Яновська).

5. перев. док., що, заст. Заснувати населений пункт.

Діставши право осадити власний невеличкий хутірець, Хмельницький оселився на старому дворищі якогось козака, конфіскованому ще старостою Вишневецьким (Іван Ле);

// Заселяти.

Ой осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, А друге село парубойками [парубками], А третє село дівчинойками [дівчатами] (з думи).

6. що, спец. Виділяти складову частину розчину у вигляді осаду.

Заспокоюючись, потік осаджує на дно породи, які він ніс (з наук.-попул. літ.);

Осаджучи соєвий білок, одержують сир (із журн.);

Найчастіше осаджують уран з розчину .. перекисом водню (з наук.-попул. літ.);

З кукурудзяного екстракту можна осадити солі, що містять фосфор, і переробляти їх на ліки – фітин (з наук.-попул. літ.).

7. що, спец. Робити осадку (у 2 знач.).

Заготовки затискають між контактними губками і .. осаджують (з навч. літ.);

При нещільному приляганні заготовки її треба осадити ударами молотка (з навч. літ.);

Треба осадити злиток [сталі], зробити його товщим (В. Собко).