освинцювальник
ОСВИНЦЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
Робітник, який освинцьовує щось виготовлене з металу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освинцювальник — освинцюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- освинцювальник — -а, ч. Робітник, майстер, який виконує технологічну операцію освинцьовування. Великий тлумачний словник сучасної мови