1. Словник української мови у 20 томах

освистаний

ОСВИ́СТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до освиста́ти.

Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Я. Качура);

* Образно. Одчайдушну, печальну, розхристану, Голубу і безжально освистану – І таку я люблю тебе [Батьківщину] (В. Симоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освистаний — осви́станий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. освистаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освистати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освистаний — ОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освиста́ти. Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Кач., II, 1958, 326). Словник української мови в 11 томах