1. Словник української мови у 20 томах

освячений

ОСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до освяти́ти.

Сухі трави, чорнобривці й мак, освячений на Спаса, – дарують хаті степові пахощі (Ю. Яновський);

Знали [люди], що від сьогодні земля не панська, а людська, що народ одбирає її назад, у свою власність. Ниву, освячену працею рук дідів та унуків (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освячений — освя́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. освячений — [осв’ачеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. освячений — -а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до освятити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. освячений — Освя́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. освячений — ОСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освяти́ти. Сухі трави, чорнобривці й мак, освячений на спаса, — дарують хаті степові пахощі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах