оскалювати
ОСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОСКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що.
Розтуляючи рота, пащу, показувати зуби; вищиряти, вишкіряти.
І оскалював зуби [Марусяк], мов горло йому хто збирався перегризати, і рубав барткою камінь, аж іскри снопами летіли (Г. Хоткевич);
Собака .. загарчала, оскаливши білі гострі зуби (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскалювати — оска́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оскалювати — -юю, -юєш і оскаляти, -яю, -яєш, недок., оскалити, -лю, -лиш, док., перех. Розтуляючи рота, пащу, показувати зуби; вищиряти, вишкіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскалювати — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- оскалювати — ОСКА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОСКАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСКА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Розтуляючи рота, пащу, показувати зуби; вищиряти, вишкіряти. Словник української мови в 11 томах