осклілий

ОСКЛІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до осклі́ти.

Розпатлана, з осклілими від зла очима, сердито соває [мачуха] горшками й кляне весь світ (Василь Шевчук);

Вгорі сіре оскліле небо (М. Слабошпицький).