оскоромлювати
ОСКОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСКОРО́МИТИ, млю, миш; мн. оскоро́млять; док., заст.
1. кого. Годувати кого-небудь скоромною їжею (у піст або пісний день).
Мій хлопець цілий піст носив в поле в торбині хліб та цибулю, а її сини носили сало, ще й мого хлопця оскоромили (І. Нечуй-Левицький).
2. що. Робити скоромним (про посуд і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оскоромлювати — оскоро́млювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оскоромлювати — -юю, -юєш, недок., оскоромити, -млю, -миш; мн. оскоромлять; док., перех., заст. 1》 Годувати кого-небудь скоромною їжею (у піст або пісний день). 2》 Робити скоромним (про посуд і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оскоромлювати — Оскоромлювати, -люю, -єш сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить. Словник української мови Грінченка