ослаблювати

ОСЛА́БЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛАБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛА́БИТИ, блю, биш; мн. осла́блять; док.

1. кого, що. Позбавляти сили, робити слабішим; знесилювати.

Те, чого мене вчено, стояло в різкім противенстві до моєї дійсності, і те противенство різало мою душу, мучило мене і до решти ослаблювало .. мою волю (І. Франко);

Лише те мистецтво варте називатися мистецтвом, яке не паралізує людську душу і не ослаблює людські м'язи (М. Рильський);

Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (М. Коцюбинський);

// що. Позбавляти гостроти сприйняття; притуплювати (зір, слух, пам'ять і т. ін.).

Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе .. нездарою (Григорій Тютюнник);

// що. Підривати силу, згуртованість, могутність чого-небудь; робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. відношенні).

– Ви заберете найнадійніших, найкращих бійців з дружини, і це ослабить, знесилить нашу дружину! (Ю. Смолич);

Постійна боротьба із степовими кочівниками, їх набіги та завоювання .. ослабляли Китай [у середні віки] (з навч. літ.).

2. що. Знижувати, зменшувати дію, силу вияву чого-небудь.

Ся апатія .. не ослабила її співчуття до нещасної старої жінки (І. Франко);

Ви .. вилікували мене. В усякому разі ослабили .. всі мої болі (Ю. Збанацький).

3. що. Робити менш пружним, менш натягнутим; попускати, розслаблювати.

Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом .. – Ну, як? – ослабивши м'язи, Лаокоон-Геннадій подарував батькові .. чарівну усмішку (І. Волошин);

Він не ослаблював обіймів (В. Речмедін).