осмерклий

ОСМЕ́РКЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до осме́ркнути;

// у знач. прикм.

Він ішов собі осмерклою левадою (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me