осмислювання

ОСМИ́СЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. осми́слювати.

Філософське осмислювання світу, роздуми про добро і зло, про дружбу , про красу , про життя тут [у збірці І. Франка “Мій Ізмарагд”] одягнені в форму іносказань [алегорій], які не раз одверто розшифровує сам автор (М. Рильський);

Інтенсивність осмислювання навколишньої дійсності .. письменника або журналіста завжди будуть різними (О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осмислювання — осми́слювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осмислювання — -я, с. Дія за знач. осмислювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмислювання — ОСМИ́СЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. осми́слювати. Філософське осмислювання світу, роздуми про добро і зло, про дружбу , про красу , про життя тут [у збірці І. Франка "Мій Ізмарагд"] одягнені в форму іносказань, які не раз одверто розшифровує сам автор (Рильський, III, 1956, 271). Словник української мови в 11 томах