оснащеність

ОСНА́ЩЕНІСТЬ, ності, ж., спец.

Стан і властивість за знач. осна́щений.

Технічна оснащеність господарств є визначальною силою у піднесенні виробництва (з газ.);

Потужність сучасної зброї визначається не тротиловим еквівалентом і не засобами її доставки до цілі, а кібернетичною оснащеністю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснащеність — осна́щеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оснащеність — -ності, ж., спец. Стан за знач. оснащений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оснащеність — ОСНА́ЩЕНІСТЬ, ності, ж., спец. Стан за знач. осна́щений. Технічна оснащеність господарств є визначальною силою у піднесенні виробництва (Рад. Укр., 24.1 1967, 1). Словник української мови в 11 томах