1. Словник української мови у 20 томах

основина

ОСНО́ВИНА, и, ж., діал., рідко.

Основа (у 1, 2, 4, 5 знач.).

Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Сл. Б. Грінченка);

Скульптура – основина вівтарного свічника – являє собою зразок творчості відомої школи ливарників з Нижньої Саксонії (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основина — осно́вина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. основина — див. основа Словник синонімів Вусика
  3. основина — -и, ж., діал., рідко. Основа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. основина — ФУНДА́МЕНТ (основа будівлі, конструкції), ПІДВА́ЛИНИ мн., ОСНО́ВА, ПІДМУ́РОК, ПІДМУРІ́ВОК, ПІДМУ́Р рідше, ПІДМУРІ́ВКА рідше, ПІДМУР'Я рідше, ОСНО́ВИНА рідше, ПІДМУРО́ВАННЯ діал. Будинок у дядька чудовий — просторий, на цегляному фундаменті (Ю. Словник синонімів української мови
  5. основина — ОСНО́ВИНА, и, ж., діал., рідко. Основа. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. основина — Основина, -ни ж. Основаніе. Як основина хороша у клуні, то й не завалиться, хоч як товсто укрий. Волч. у. Він положить основину. Єв. Л. XIV. 29. На таких то основинах треба нам працювати. КХП. 135. Словник української мови Грінченка