1. Словник української мови у 20 томах

оснувати

ОСНУВА́ТИ див. осно́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснувати — оснува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оснувати — див. основувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оснувати — ЗАСНО́ВУВАТИ (будуючи щось, поселяючись десь, класти початок існуванню чого-небудь), ЗАКЛАДА́ТИ, ФУНДУВА́ТИ, ПОЧИНА́ТИ рідше, ОСНО́ВУВАТИ заст., ОСА́ДЖУВАТИ перев. док., заст. — Док.: заснува́ти, закла́сти, поча́ти, оснува́ти, осади́ти. Словник синонімів української мови
  4. оснувати — ОСНУВА́ТИ див. осно́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. оснувати — Осно́вувати, -вую, -єш сов. в. оснувати, -ную, -єш, гл. Основывать, основать, дѣлать, сдѣлать основу. Рудч. Ск. I. 179. II. 44. Що журавель намне, а чапля намиче, а сорока оснує, а ворона витче. Чуб. III. 172. Словник української мови Грінченка