оспоримий
ОСПОРИ́МИЙ, а, е, рідко.
Який можна брати під сумнів; сумнівний.
Ганкевич .. розбиває критерій “не убивай” тим аргументом, що він не віковічний та ще й оспоримий (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оспоримий — оспори́мий прикметник Орфографічний словник української мови