1. Словник української мови у 20 томах

остеобласти

ОСТЕОБЛА́СТИ, ів, мн. (одн. остеобла́ст, а, ч.).

Клітини, що беруть участь у побудові кісткової тканини, її розвитку та регенерації.

При переломах кісток кісткова мозоля утворюється внаслідок розростання спеціальних клітин фізіологічної системи сполучної тканини, так званих остеобластів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остеобласти — -тів, мн. Кісткотвірні клітини людини і хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остеобласти — остеобла́сти (від остео... та ...бласти) одноядерні кісткоутворюючі клітини людини й хребетних тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. остеобласти — ОСТЕОБЛА́СТИ, тів, мн. Кісткоутворюючі клітини людини і хребетних тварин. При переломах кісток кісткова мозоля утворюється внаслідок розростання спеціальних клітин фізіологічної системи сполучної тканини, так званих остеобластів (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 365). Словник української мови в 11 томах