остербувати
ОСТЕ́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСТЕ́РБАТИ, аю, аєш і ОСТЕ́РБНУТИ, ну, неш, док., заст.
Одужувати.
– Аби ви та Гаїнка швидше остербували, – ото добре було б (Б. Грінченко);
От неділенька минула, а сердешна в'яне; Хоть остербала, но [але] плаче, як на річку гляне (М. Макаровський);
Всі мов остербли від слова того, спалахнула мова крилата (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остербувати — осте́рбувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- остербувати — -ую, -уєш, недок., остербати, -аю, -аєш і остербнути, -ну, -неш, док., заст. Одужувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остербувати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови
- остербувати — ОСТЕ́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСТЕ́РБАТИ, аю, аєш і ОСТЕ́РБНУТИ, ну, неш, док., заст. Одужувати. — Аби ви та Гаїнка швидше остербували, — ото добре було б (Гр. Словник української мови в 11 томах