остигання

ОСТИГА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. остига́ти.

У проціджений журавлинний відвар кладуть цукор, проварюють, кладуть підготовлені яблука, варять до готовності, змішують з соком і ставлять у холодне місце для остигання (з наук.-попул. літ.);

Може, природне остигання Землі буде компенсоване її підігріванням? (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остигання — остига́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. остигання — -я, с. Дія і стан за знач. остигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остигання — ОСТИГА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. остига́ти. У проціджений журавлинний відвар кладуть цукор, проварюють, кладуть підготовлені яблука, варять до готовності, змішують з соком і ставлять у холодне місце для остигання (Укр. страви, 1957, 279). Словник української мови в 11 томах