остогиджений
ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що остоги́длий.
Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остогиджений — остоги́джений прикметник Орфографічний словник української мови
- остогиджений — -а, -е. Те саме, що остогидлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остогиджений — ОСТОГИ́ДЖЕНИЙ, а, е. Те саме, що остоги́длий. Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишвирне геть на сміття (Граб., І, 1959, 52). Словник української мови в 11 томах