остолоп
ОСТОЛО́П, а, ч., лайл., рідко.
Про нерозумну, нездібну людину; дурень, бовдур.
Батько гримітиме на цілу квартиру про .. остолопів.., яким він сьогодні виставив одиниці (Ю. Смолич);
– Що він там, остолоп, знає! (О. Ковінька).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остолоп — див. дурний Словник синонімів Вусика