остолоп

ОСТОЛО́П, а, ч., лайл., рідко.

Про нерозумну, нездібну людину; дурень, бовдур.

Батько гримітиме на цілу квартиру про .. остолопів.., яким він сьогодні виставив одиниці (Ю. Смолич);

– Що він там, остолоп, знає! (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остолоп — див. дурний Словник синонімів Вусика