острева
ОСТРЕВА́, и́, ж., діал.
Зрізана верхівка дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи.
Збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню, а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остревах (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- острева — -и, ж., діал. Закріплена вертикально на поверхні землі верхня частина стовбура дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- острева — ОСТРЕВА́, и́, ж., діал. Закріплена вертикально на поверхні землі верхня частина стовбура дерева (перев. смереки), на яку складають сіно або снопи. Збирав [Іван] квітки і косичив ними свою кресаню, а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остревах (Коцюб., II, 1955, 307). Словник української мови в 11 томах
- острева — Острева, -ви ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ. Шух. I. 166. 170. Словник української мови Грінченка