1. Словник української мови у 20 томах

острижений

ОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до остри́гти.

Пішов по шерсть, а вернувсь сам острижений (прислів'я);

Бруднувато-білі, вже острижені мериноси надсадно дихають, ховають голови від спеки у власну тінь (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острижений — остри́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. острижений — див. безволосий Словник синонімів Вусика
  3. острижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до остригти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острижений — ОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до остри́гти. Пішов по шерсть, а вернувсь сам острижений (Укр.. присл.., 1955, 236); Бруднувато-білі, вже острижені мериноси надсадно дихають, ховають голови від спеки у власну тінь (Гончар, Тронка, 1963, 5). Словник української мови в 11 томах