остяки
ОСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. остя́к, а́, ч.; остя́чка, и, ж.).
Застаріла назва кількох народностей Сибіру – хантів, кетів і селькупів.
Стомленому та без краю стурбованому Микиті цей чорний одинокий остяк здався за рідного брата (Л. Яновська);
Сковані міцним сном спали остяки (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- остяки — -ів, мн. (одн. остяк, -а, ч.; остячка, -и, ж.). Застаріла назва кількох народностей Сибіру – хантів, кетів і селькупів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- остяки — ОСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. остя́к, а́, ч., остя́чка, и, ж.). Застаріла назва кількох народностей Сибіру — хантів, кетів і селькупів. Стомленому та без краю стурбованому Микиті цей чорний одинокий остяк здався за рідного брата (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах