осудець
ОСУ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що суддя́ 3.
– Багато тепер суддів і осудців розвелося (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОСУ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що суддя́ 3.
– Багато тепер суддів і осудців розвелося (М. Стельмах).