1. Словник української мови у 20 томах

осучаснювати

ОСУЧА́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСУЧА́СНИТИ, ню, ниш, док., що.

Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності.

Павло Тичина глибоко успадкоємив твір давньої руської літератури, знамените “Слово про Ігорів похід”. Але як же він по-своєму інтерпретує його в своєму “Плачі Ярославни”..! Як осучаснює він цю безсмертну тему! (М. Рильський);

Лише телевізор, кольоровий, з найдорожчих, осучаснював квартиру (В. Дрозд);

– Може, це міністерська перевірка?.. Дізналися, що ми дуже осучаснили п'єси, а з цими еротичними сценами .. передали куті меду... (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осучаснювати — осуча́снювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осучаснювати — -юю, -юєш, недок., осучаснити, -ню, -ниш, док., перех. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осучаснювати — ОСУЧА́СНЮВАТИ (робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності), МОДЕРНІЗУВА́ТИ. Уміє Леся (Українка) взяти відому тему й опрацювати по-своєму, по-нашому, себто загострити й осучаснити (А. Словник синонімів української мови
  4. осучаснювати — ОСУЧА́СНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСУЧА́СНИТИ, ню, ниш, док., перех. Наближати до сучасності; робити що-небудь відповідним духові часу, співзвучним сучасності. Словник української мови в 11 томах