осьмушка

ОСЬМУ́ШКА, и, ж., діал.

1. Восьма частина фунта.

Розруха після війни і голод зовсім розладнали життя .. По містах були вже раді й осьмушці чорного хліба на день (П. Панч).

2. Те саме, що осьму́ха.

Пріська стрічає його [свято] неабияк: і страви уволю, і пирогів, ще й осьмушку горілки купила (Панас Мирний);

Б'ється червона селянська воля, умирає на своїх осьмушках та обніжках, але боронить тілами, кров'ю свої оселі (Г. Косинка);

Господарем назвала його [Фросина], а він тільки зітхнув: аби хоч осьмушка землі була в нього (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me