1. Словник української мови у 20 томах

отаборювати

ОТА́БОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТА́БОРИТИ, рю, риш, док., кого, що, рідко.

Розташовувати табором.

Він, тут свою отаборивши рать, Вірменію поїхав оглядать (М. Бажан, пер. з тв. А. Навої);

Мазепа почав радити Карлові припинити наступ до тепла, отаборити шведські сили по містечках та хуторах (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отаборювати — ота́борювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отаборювати — -юю, -юєш, недок., отаборити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Розташовувати табором. Отаборити військо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отаборювати — ОТА́БОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТА́БОРИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Розташовувати табором. Отаборити військо. Словник української мови в 11 томах