отавка
ОТА́ВКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до ота́ва.
Закувала зозулиця, сіла на отавку (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отавка — див. трава Словник синонімів Вусика