отакунький
ОТАКУ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Те саме, що отаке́нький.
– Юри Гната не бачили ніколи? – Отакунький. Низенький, маленький (Остап Вишня);
Слідчий собі пише, а Яша сидить... Через отакуньку буковку сидить... (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отакунький — див. малий; низький Словник синонімів Вусика