отоманка
ОТОМА́НКА, и, ж.
Широкий м'який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях.
В коминку горів огонь.., і світло полум'я падало червонявою тінню перед коминок і отоманку (О. Кобилянська);
Якимсь милим .. запахом віяло .. від усіх сих отоманок, кріселець, соф (Г. Хоткевич);
В кутку .. світить недобрими очима круглоголовий сич, поруч стоїть сап'янова отоманка (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отоманка — отома́нка іменник жіночого роду диван рідко Орфографічний словник української мови
- отоманка — -и, ж., рідко. Широкий м'який диван із подушками замість спинки та з валиками на краях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отоманка — отома́нка → отомана Лексикон львівський: поважно і на жарт
- отоманка — КАНА́ПА (рід м'яких меблів), ДИВА́Н, КОЗЕ́ТКА заст.; ТАХТА́ (широка, без спинки); КУШЕ́ТКА, ОТОМА́НКА (ОТОМА́НА) (невелика, без спинки, з узголів'ям). Словник синонімів української мови
- отоманка — Отома́нка, -нки, -нці; -ма́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- отоманка — ОТОМА́НКА, и, ж., рідко. Широкий м’який диван з подушками замість спинки і з валиками на краях. В коминку горів огонь.., і світло полум’я падало червонявою тінню перед коминок і отоманку (Коб., Вибр., 1949, 372); Якимсь милим.. запахом віяло.. Словник української мови в 11 томах