отуплювати
ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., кого, що.
Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим.
Гам, крик, лайка, стогін, прокляття, дзвякіт заліза .. приглушували й отуплювали свідомість (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отуплювати — оту́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- отуплювати — -юю, -юєш і отупляти, -яю, -яєш, недок., отупити, отуплю, отупиш; мн. отуплять; док., перех. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отуплювати — ОТУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., перех. Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим. Капіталізм калічить і отуплює людей. Словник української мови в 11 томах