отце

ОТЦЕ́, част. вказ., заст.

Оце.

– Цікаво, скільки взяв отце Боговітин? – .. Але ніхто йому не відповів. Кожний рахував судорожно свою калитку (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отце — Отце́ нар. = отсе. Словник української мови Грінченка