отцевський
ОТЦЕ́ВСЬКИЙ, а, е. заст., уроч.
Батьківський.
Маруся впала до ніг отцевських (Г. Квітка-Основ'яненко);
Отцевського хліба-солі з упокоєм уживати (Сл. Б. Грінченка);
Се ж наша отцевська пісня (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отцевський — Отце́вський, -а, -е = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693. Словник української мови Грінченка